Якщо ми запитуємо, про які проблемні наслідки роботи сидячи вам відомо, практично одразу вибір прийдеться на болі в різних відділах спини. Можливо, хтось згадає про головні болі, які теж часто пов'язані з шийним відділом хребта. Хтось скаже про біль в суглобах ніг, рідше, натякне на проблеми з органами малого тазу. Тоді як інша сторона нашого здоров'я - не фізична, а психічна - навряд чи одразу спаде на думку. 

Чому ми досі згадуємо про психічне здоров’я наприкінці

Навколо цього поняття століттями існували упередження, які переросли в стигми в науковому та побутовому світі -  клеймо, що передбачає упереджене ставлення до людини. Щонайменшим доказом цього клейма є досі поширений образливий і безпідставний вислів "ти що, псих?". Або ж асоціації, що виникають при згадуванні психіатра: заспокійлива сорочка, решітки на вікнах. Ось чому ВООЗ відмічають, що люди, які мають психічні захворювання, не потрапляють вчасно або й взагалі не потрапляють до спеціалістів, і відповідно не проходять правильне лікування. Саме тому зараз так багато подкастів та іншого контенту про дестигматизацію понять, що пов'язані з психічним здоров'ям та його розладами. Важливо поширювати правдиву інформацію з доказових джерел та спростовувати міфи.

Як же психічне здоров'я пов'язане з роботою сидячи?

Дослідницька група під керівництвом вченої-психолога Мішель Кілпатрік з Університету Тасманії виявила, що працівники, які довго сиділи на роботі, відчували більший рівень тривоги та мали ознаки депресивного розладу, порівняно з колегами, які не проводили стільки часу сидячи. Дані для дослідження були зібрані від 3367 державних службовців у рамках програми охорони здоров’я. Учасники заповнили коротку психологічну оцінку симптомів тривоги та депресії за останні 4 тижні. Дослідники також попросили учасників заповнити шкалу оцінки їхнього поточного рівня фізичної активності, таку як фізична активність у вільний час і загальна задоволеність робочим місцем. Кілпатрік та його колеги виявили, що існує значний зв’язок між рівнем психологічного стресу та сидінням.

Співробітники, які повідомили, що сидять довше 6 годин на день, мали більшу поширеність помірних симптомів тривоги та депресії порівняно з тими, хто повідомив, що сидять менше 3 годин на день. Дослідники також позначили відмінності за статтю: жінки повідомляли про більший рівень психологічного стресу, пов’язаного з сидінням, порівняно з чоловіками.[1]

Американська акторка Гленн Клоуз сказала: психічному здоров'ю треба більше сонячного світла, більше відвертості та відкритих розмов. 

І з точки зору біохімії це дійсно так:

  • Для синтезу серотоніну необхідне сонячне світло. Серотонін - нейромедіатор, що здійснює передачу імпульсу між нервовими клітинами, або ще його називають "гормон щастя" через основну функцію - регуляцію психоемоційних процесів.

  • Достовірно визначено зниження рівня серотоніну при довгому перебуванні в малоосвічених приміщеннях, наприклад, офісних. А порушення обміну серотоніну призводить до зменшення його в певних ділянках мозку, що потім клінічно випливає в депресію, агресивні розлади.


Також, з іншого боку, серотонін напряму пов'язаний з фізичною активністю. Під час тренування мозок посилає імпульси до рухових нейронів (нервових клітин), які передають їх далі до м'язів. А коли м'язи скорочуються, то виділяється серотонін. 

Крім того, після фізичних навантажень виділяються ендорфіни (особливо після аеробних), що приносять почуття ейфорії. 

Як розпізнати порушення психічного здоров'я?

Організм обов'язково вам дасть знати у вигляді наступних симптомів:

  • безсоння або пересипання
  • пригнічений настрій
  • безпричинна тривога
  • дратівливість
  • зниження концентрації, уваги, продуктивності
  • зміна апетиту
  • фізичні болі (головні, серцеві, м'язеві)
  • відсутність мотивації, життєвих інтересів [2]

Якщо вам знайоме щось із переліку - не затягуйте, зверніться до спеціаліста, для початку можна до сімейного лікаря. Щоб скласти вірно подальшу діагностичну та лікувальну тактику.

Одразу хочемо відповісти на випередження, сподіваючись, що це питання у вас виникне:

Чи можливо визначити рівень серотоніну крові як об'єктивний показник депресії?

Ні, оскільки при депресії знижується рівень серотоніну в певних відділах головного мозку, а там його визначити неможливо. Можна виміряти рівень серотоніну в крові, що буде інформативно в деяких випадках при підозрі на злоякісні пухлини кишківника, легень чи бронхів. Так як великий відсоток серотоніну в організмі знаходиться в шлунково-кишковому тракту, де він регулює скорочення м'язових волокон кишечника. Цим пояснюються фізичні симптоми розладів травлення, що можуть бути присутніми при депресії.

А як допомогти собі до консультації з лікарем?

  1. Підтримуйте фізичну активність.
    Створюйте такий розпорядок дня, щоб рівномірно розподілити фізичну активність для більшості днів тижня. Особливо важливі аеробні навантаження (швидка ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді). Але пройтися пішки замість проїхатися 10 хвилин транспортом - також працює на користь.




  2. Харчуйтеся збалансовано та підтримуйте рівень води. Здорове харчування — наприклад, зосереджене на овочах, фруктах, цільнозернових продуктах і рибі. 



  3. Не зловживайте алкоголем. 

  4. Зробіть сон пріоритетом - кращого способу відновлення ще ніхто не вигадав.

  5. Використовуйте методи управління стресом і релаксації.

    Техніки візуалізації, медитація та йога є прикладами технік релаксації, які можуть полегшити тривогу. [3]
    Щодо медитацій, можемо порекомендувати спробувати український застосунок Svitlo.

Ще одне питання, що часто виникає останнім часом: чи можливо просто за допомогою БАД (біологічно активних добавок) підвищити рівень серотоніну? Ні. Так як цей серотонін ззовні не проникає через гематоенцефалічний бар'єр - тобто в ті ділянки, де нам необхідно підвищити його рівень. А дія медикаментів, які застосовують у лікуванні депресивних та тривожних розладів, полягає у ряді важких біохімічних процесів в мозку, які сприяють його фізіологічному виробленню та збереженню там безпосередньо.

Чому ми вирішили написати про це в блозі магазину крісел і ще й зараз?

Ми хочемо, щоб покупка ергономічного крісла зробила ваше життя щасливішим та якіснішим, в усіх його розрізах. Щоб вона стала кроком піклування про себе. А для цього потрібно розуміти – не достатньо просто крісла з хорошим синхронним механізмом руху. Воно не здатне виправити всі наші звички, воно лише підтримує поставу та допомагає уникати статики і дискомфорту під час роботи.

Дякуємо лікарці-неврологу Наталії Кушлик за матеріал для цієї статті.

Бережіть себе і рухайтеся частіше, навіть сидячи. Будь-який рух годує наш мозок киснем і дозволяє ефективніше працювати, уникати депресивних синдромів. А працювати зараз якнайкраще - надважливо. Ми повинні бути здоровим тилом, що має силу допомагати іншим, для цього і потрібно берегти себе. 

Посилання:

  1. https://www.psychologicalscience.org/news/minds-business/more-bad-news-about-sitting-it-may-harm-workers-mental-health.html
  2. https://www.google.com/amp/s/www.bbc.com/ukrainian/blogs-50005240.amp
  3. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/anxiety/diagnosis-treatment/drc-20350967